Приглашаем в путешествие

Чигирин - Суботов - Черкассы


В стоимость входит: Проезд автобусом по всему маршруту, один ночлег в отеле туристического класса, оплата групповых экскурсий и входных билетов в музеи по программе тура.
Программа экскурсионного тура:
1 День  Сбор у Дома Ученых в 06:30.
Выезд из Харькова автобусом в 06:15.
11.30 Прибытие в Чигирин
11.30-14.30 Экскурсия в Чигирине. Музей, резиденция, Замковая гора.
14.30-15.00 Переезд в Субботив
15.00-16:30 экскурсия в Субботове
16:30 - 17:00 Медведовка
17.00-18.00 Экскурсия в Хододный Яр. Посещение Мотронинского монастыря.
18.00 Отъезд в Черкассы.
Ночлег в Отеле.
2 День
09.00-16.00 Краеведческий музей. Обзорная экскурсия в Черкассах. Посещение Художественного музея факультативно.
16.00 Отъезд в Харьков.
22.00 Прибытие в Харьков к станции метро "Полтавский шлях".

Чигирин-Суботов-Холодный Яр     
Найбільш популярними для туристичних мандрівок став маршрут, який пролягає з Чигирина через Суботів до Холодного Яру.
Знайомство з туристичними об’єктами нашого краю, зазвичай, починається з відвідання музею Богдана Хмельницького в Чигирині. У залах музею висвітлені теми, що розкривають життя Б. Хмельницького, його військову, державотворчу, дипломатичну діяльність. Особливий акцент зроблено на гетьманській столиці – Чигирині та на історії українського козацтва. Музейна колекція нараховує понад 2 тисяч експонатів, серед яких унікальна зброя та спорядження XVII-XVIII ст., нумізматика, велика кількість археологічних знахідок, предметів сучасного українського мистецтва.
Поруч з двоповерховою спорудою музею знаходиться каплиця Покрови Пресвятої Богородиці. Побудована вона в 1995 році в стилі українського бароко. В ній перепоховані тлінні останки 263 козаків і жителів міста із цвинтаря XVII ст., знайдені під час археологічних досліджень.
Від каплиці кам’яні сходини ведуть на верхівку Замкової гори, з якої відкривається неповторна панорама Чигирина та його околиць. Тут до уваги туристів пропонується цікава розповідь екскурсовода про історію міста, стародавні легенди, визначні пам’ятки на горі: величний монумент Б. Хмельницькому, кам’яний хрест на честь захисників міста в часи середньовіччя, залишки Чигиринської фортеці – бастіон Дорошенка.
По дорозі із Замкової гори до Суботова можна завітати до двох привабливих для туристів місць, розташованих поблизу парку ім. Т. Г. Шевченка. Це новостворений музей археології, де відображена стародавня історія регіону Середнього Подніпров’я та виробнича база заповідника, в якій діє гончарна майстерня відродженого народного промислу.

Відстань від Чигирина до Суботова – близько 14 км. За околицями Чигирина, обабіч шляху, зустрічаються кургани – свідки сивої давнини. Відносяться вони в основному до двох історичних періодів: давньоямної культурно-історичної спільності (ІІ пол. ІІІ тис. до н.е.) і скіфського часу (VI-IV тис. до н.е.). Кургани Чигиринщини є важливими джерелами для вивчення матеріальної і духовної культури соціального розвитку, релігійно-міфологічних уявлень давніх мешканців регіону.
При в’їзді в Суботів з боку Чигирина постає велична споруда визначної архітектурної пам’ятки XVII ст. – церква Святого Іллі, нині діюча. Цей храм збудований за наказом і коштом Б. Хмельницького. Церква мала призначення родової усипальниці гетьмана і одночасно була частиною оборонної системи місцевого замку. За літописом, в 1657 р., в цій церкві і було поховано великого гетьмана. У ХІХ ст. біля церкви добудували дзвіницю.
Поруч із церквою розташоване замчище родового маєтку Б. Хмельницького площею біля 2 га. Археологами досліджена лише невелика його частина. Виявлені залишки підмурків на сьогодні музеєфікуються.
Варто побувати і в розташованих на території замчища двох садибах кін. ХІХ – поч. ХХ ст.ст., в одній з яких відтворений інтер’єр майстерні гончаря.
З центру Суботова повертаємо вузенькою вуличкою до трьох криниць. Це ще одна пам’ятка пов’язана з ім’ям Б. Хмельницького. За легендою ці криниці викопані за наказом гетьмана на місці козацького шпиталю.
По дорозі із Суботова на Холодний Яр туристи зупиняються в с. Медведівка. Це село розташоване на правому березі річки Тясмин, за 35 км від Чигирина. Уродженцем Медведівки був Максим Залізняк – один з ватажків найбільшого козацького повстання 1768 року Коліївщина.
Про історію села розповідає місцевий краєзнавчий музей, який є філією НІКЗ "Чигирин". Поруч з краєзнавчим музеєм знаходиться пам’ятка архітектури ХІХ ст. – Церква Успіння Пресвятої Богородиці.
Повертаючись з хутора Буда, туристи обов’язково зупиняються біля Мотронинського монастиря, який знаходиться на однойменному городищі. Вони знайомляться з його історією та сучасністю, відвідують пам’ятку архітектури національного значення – Свято-Троїцьку церкву, збудовану в 1804 р.






Черкассы расположены на правом берегу Кременчугского водохранилища. На территории города найдены поселения периода позднего палеолита и периода бронзы (III-I тыс. до н.э.), славянское поселение - укрепленное городище, которою входило в систему оборонных замков-крепостей для защиты южных рубежей государства. В XV-XVI вв. черкасский замок неоднократно отбивал нападения и выдерживал осады войск Крымского ханства. Большую роль в жизни города в XVI в. играло казачество, которое начало формироваться здесь во второй половине XV в. Беглецы селились на берегу Днепра между Каневом и Черкассами, и его притоках - Роси, Тясьмине, Суле, Пселе и других. Жили рыбалкой, охотой, пчеловодством, батрачеством у городских бояр, службой в наемных отрядах в пограничных крепостях. По названию города Черкассы, вокруг которого селились казацкие ватаги, их стали именовать черкасами, а в русских документах XVI-XVII вв. черкасами называли вообще всех украинцев. По некоторым предположениям современных историков, первая Казацкая Сечь была создана именно на территории современного города Черкассы, на склонах Днепра. Благодаря значительным налогам с городского населения выросла роль старост города, становившихся все более зажиточными. Гнет старост все больше усиливался, что привело к возникновению "непослушных" поселений вокруг города - слобод и активизации повстанческих движений в конце XVI - начале XVII вв. Место руководителей - атаманов, а со временем гетманов заняли "недовольные" польские шляхтичи (Д. Вишневецкий, Б. Хмельницкий и прочие).
Но не смотря на большую роль Черкасщины в Освободительной войне 1648-54 гг. она по Андрусовскому договору от 1667г. снова оказалась под властью Польши. После подписания "Вечного мира" 1686г. место, где расположены современные Черкассы и Мошны, оказалось на так называемой нейтральной территории, на которой никто не жил. Так до последнего раздела Польши, еще почти 150 лет, шла борьба между Русской империей и Речью Посполитой за эти земли. Со временем значительная часть современной Черкасской области отошла к Русской империи. В августе 1797г. Черкассы вошли в состав новообразованной Киевской губернии.
В начале XIX в. большая часть Черкасс находилась на Подоле, который во время весенних разливов воды затапливался. Поэтому было принято решение о перепланировке города, что было осуществлено в 1815г. по проекту петербургского архитектора В. Гестте. Он использовал гипподамову градостроительную систему, характерную для городов-полисов Давней Греции, когда две главные улицы образовывают перпендикулярные оси. Со временем Подол потерял свое стратегическое значение и в середине XX в. был полностью разрушен. Состоянием на 1838г. в Черкассах было лишь одно казенное здание - тюрьма, остальные строения были деревянные.